Проєкт реалізовано громадською організацією "Центр "Жіночі перспективи" за підтримки Фундації "Відкрите суспільство"
Якщо ви хочете допомогти конкретній жінці, ви можете купити для неї продукти, допомогти фінансово або замовити у неї послуги.Для цього напишіть нашій координаторці. Ми не публікуємо контакти жінок на сайті заради їх безпеки та конфіденційності.
Я жила в Ізюмі зі своєю 5-річною донечкою та дідусем. Перед війною я з дитиною виїхала з Ізюму. Дідусь залишився, потрапив в окупацію, потім загинув. Наш дім обстріляний. Ми залишилися самі, зараз у Харкові.
Війна застала нас з дочкою у селі у Херсонській області в домі моєї мами. Ми пережили 8 місяців окупації. Моя мати загинула під час обстрілу, вона намагалася врятувати собаку. Наш дім зруйнований, жити там неможливо. Ми змогли виїхати аж після звільнення Херсону. Зараз ми у Миколаєві.
Я переїхала з Куп’янська до Харкова. У мене 4 дітей і я самотня матір. Наш дім у рідному місті згорів вщент, у ньому згоріли всі наші речі. Ми спершу трохи жили у мого батька, але лінія фронту близько, були часті обстріли. Батько залишився в своєму обстріляному будинку допомагати військовим. Ми намагаємося влаштувати життя у Харкові.
Я з родиною мешкаю у Запорізькій області. Чоловік пішов воювати добровольцем у квітні 2022 року. У грудні я востаннє з ним говорила. Я досі не знаю живий він чи ні. Я маю інвалідність, не можу довго ні ходити, ні стояти, ні сидіти. У нас двоє неповнолітніх дітей.
Я живу в Торецьку. За 500 метрів від мого дому – перша лінія оборони нашого фронту. Уже рік у нас не має води, електрики, газу. Майже немає людей. Їжу готуємо на вогні у дворі. Зі мною дочка і 3-річний онук.
Війна забрала в мене двох старших синів. Один загинув на полі бою. Інший зник безвісти, виконуючи завдання. Я залишилася з двома дошкільнятами. Переїхала в Тернопільську область. На рідну Сумщину вже не повернуся.
Щоб отримати допомогу, будь ласка, розкажіть нам про себе, відповівши на кілька питань в анкеті.
Ваша історія з'явиться на сайті та буде доступна для перегляду благодійницями без оприлюднення вашого ім'я, прізвища та контактних даних. Всі дані, які ви вкажете в анкеті - конфіденційні, їх буде бачити тільки координаторка проєкту.
Якщо ви можете надавати послуги за винагороду, хочете знайти роботу або підробіток, вкажіть це в анкеті, а ми передамо цю інформацію нашим благодійницям
Якщо ви хочете допомогти конкретній жінці, ви можете купити для неї продукти, допомогти фінансово або замовити у неї послуги. Для цього напишіть нашій координаторці. Ми не публікуємо контакти жінок на сайті заради їх безпеки та конфіденційності.
Проект "Жінка для жінки" потребує щомісяця 20 тисяч гривень для оплати консультацій юристок та психологінь для жінок, які опинилися в складних життєвих умовах. Підтримати проект можна пожертвою громадській організації "Центр "Жіночі перспективи"
* В разі нереалізації проєкту або при наявності залишків, кошти будуть направлені на статутну діяльність організації.Надаючи допомогу проєкту, ви даєте згоду на це, а також на те, що сума пожертвування не підлягає поверненню.
Домашнє насильство не є «приватною справою», яку не слід «виносити з дому», а є грубим порушенням прав людини. Насильство буває фізичним, сексуальним, психологічним та економічним.
Погрози вчинення домашнього насильства будь-якої форми також вважаються насильством.
Дитина, яка безпосередньо не зазнала домашнього насильства, але стала свідком (очевидцем) насильства щодо іншої особи (наприклад, своєї матері), також є постраждалою.
Для ефективного захисту від домашнього насильства важливо правильно оцінити наскільки загрозливою є ситуація, чи є ризик продовження насильства чи ризики серйозного ушкодження здоров’я чи смерті постраждалої.
Оцінити ці ризики дозволяє Форма оцінки ризиків, якою користуються поліцейські, приїжджаючи на виклик про домашнє насильство. Форма дає можливість з’ясувати, чи маєте ви підстави вимагати у поліції винесення термінового заборонного припису.