Вона потребує допомоги

Мій 7-річний син хворіє з 2-х років. Його болить все тіло, деформувались ноги та хребет, сів зір. Ймовірний діагноз сина - ювінальний артрит та дисплазія сполучної тканини. Однак для підтвердження та початку лікування потрібні дорогі генетичні аналізи, які роблять в США. Ці аналізи коштують 399 доларів, а доставка — ще 3000 грн. Для мене це непідйомна сума. Прошу допомоги у Вас.

Наш дім у м. Українську окупований. Я з дітьми: четверо синів (11, 10, 7 років і 3 роки) та донька (7 міс.) живемо зараз у Черкаській області. Виховую дітей самостійно, допомоги нема, адже родичі залишилися в окупації. Батько дітей загинув. Я підпрацьовую в селі, однак це дуже маленькі кошти. З виплат є тільки 860 грн на місяць. Потребуємо продуктів харчування, засобів гігієни та грошей, перебуваємо у дуже скрутних обставинах.

У жовтні 2024 р. я з 73-річним дідусем та шиншилою вимушено поїхали з дому в Мирнограді. Прожили 3 місяці в шелтері, а згодом переселилися ближче до місця роботи, на яку я планувала влаштуватися. Але через місцевого алкоголіка, який до мене чіплявся, нас виселяють із будинку. Потім дідусь потрапив до лікарні, а я п’ять днів тому зламала ребро. Родичів у нас немає, я сирота з дитинства. Коштів обмаль. Прошу допомоги.

Я з інвалідністю, лежача, маю коксартроз обох кінцівок, розпадаються кістки. Проживаю в Дніпропетровській області з 69-річною мамою, яка теж хвора, потребує заміни колінного суглоба та має пахову грижу. Вона доглядає за мною. Виживаємо на мінімальну пенсію. Нам не вистачає навіть на продукти харчування. Будь ласка, допоможіть, чим зможете.

Я самотня онкохвора 80-річна жінка. Нещодавно у мене виявили рак молочної залози. Мені вже зробили дві операції, а 6 січня почнеться хіміотерапія. Живу в Слов'янську. Раз на тиждень до мене приходить соціальна працівниця, яка купує продукти, також допомагають хороші знайомі. Однак на аналізи, ліки на поїздки до лікарні бракує коштів. Живу дуже скромно на свою пенсію.

Я пішла від чоловіка-кривдника разом із 4 дітьми та вагітна 5 дитиною. Ми – сім’я ВПО з Луганщини. Чоловіка мобілізували, але він втік з фронту і почав піднімати на мене руку. Я терпіла, бо не мала коштів знімати окреме житло та забезпечити дітей. Коли він почав бити мою доньку, я звернулася до соціальної служби. Переселилися в тимчасове житло, але воно в аварійному стані. Потребую допомоги й буду вдячна за будь-яку підтримку.