The project is run by the NGO Centre “Women’s Perspectives” with the support of Open Society Foundation
Війна забрала в мене двох старших синів. Один загинув на полі бою. Інший зник безвісти, виконуючи завдання. Я залишилася з двома дошкільнятами. Переїхала в Тернопільську область. На рідну Сумщину вже не повернуся.
Я та моя сім’я жили у Сумській області, неподалік кордону з Росією. У березні минулого року ми переїхали у Тернопільську область, у село. У нас вдома були шалені обстріли. Влітку прийшла повістка одному з моїх старших синів. Він пішов воювати. Йому було 22 роки. Він загинув 30 жовтня 2022 року, у Донецькій області.
За день до цього його старший 24-річний брат пішов в армію добровільно. Його відпустили на похорони брата. Він отримав право не воювати - згідно українського законодавства, якщо у родині є один загиблий на війні, більше ніхто не зобов’язаний воювати. Син сказав, що повинен це робити. У лютому він зник безвісти. Він виконував завдання на окупованій території Донецької області і не повернувся.
Я залишилася з двома малюками, дочка має 5 рочків і син 3 рочки. Ми орендуємо будиночок у селі. Працюють садочки і діти мають чим займатися. Я стою на біржі праці, до війни працювала продавчинею. Жодних фінансових компенсацій я ще не отримувала.
The war took away my two eldest sons. One died on the battlefield. Another went missing while on a mission. I stayed with two preschoolers. I moved to the Ternopil region. I will not return to my native Sumy region.
My family and I lived in the Sumy region, near the border with Russia. In March of last year, we moved to the Ternopil region, to a village. We had crazy shelling at home. In the summer, a summons came to one of my eldest sons. He went to war. He was 22 years old. He died on October 30, 2022, in the Donetsk region.
The day before, his older 24-year-old brother joined the army voluntarily. He was released for his brother's funeral. He received the right not to fight - according to Ukrainian legislation, if there is one person killed in the war in the family, no one else is obliged to fight. The son said he had to do it. Hewent missing in February. He performed tasks in the occupied territory of the Donetsk region and did not return.
I was left with two children, my daughter is 5 years old and my son is 3 years old. We rent a house in the village. Kindergartens are open and children have something to do. I am on the labor exchange, before the war I worked as a saleswoman. Ihave not yet received any financial compensation for my sons.
Проект "Жінка для жінки" потребує щомісяця 20 тисяч гривень для оплати консультацій юристок та психологінь для жінок, які опинилися в складних життєвих умовах. Підтримати проект можна пожертвою громадській організації "Центр "Жіночі перспективи"
* В разі нереалізації проєкту або при наявності залишків, кошти будуть направлені на статутну діяльність організації.Надаючи допомогу проєкту, ви даєте згоду на це, а також на те, що сума пожертвування не підлягає поверненню.
The project “Woman for woman” needs funds to cover legal and psychological consultations for women in difficult life circumstances. You can support the project by donating a comfortable amount of money to the Centre “Women’s Perspectives”