Аріна

25

Війна застала нас з дочкою у селі у Херсонській області в домі моєї мами. Ми пережили 8 місяців окупації. Моя мати загинула під час обстрілу, вона намагалася врятувати собаку. Наш дім зруйнований, жити там неможливо. Ми змогли виїхати аж після звільнення Херсону. Зараз ми у Миколаєві.

Хочу допомогти

Війна застала насіз донечкою у Білозерському районі Херсонської області. Це дім моєї мами і тата. Батько помер давно, ще до війни. Все наше подвір’я було суцільним квітником – мама любила квіти. Вона працювала у місцевій школі на кухні. Всі уселі її дуже любили. Ми потрапили в окупацію у березні 2022 року і прожили вній 8 місяців.

8 вересня 2022 року під час обстрілу моя мама загинула. Вона намагалася врятувати собаку і бігла через подвір’я. Їй у живіт потрапив осколок снаряду. Вона стекла кров’ю. Я намагалася завезти її в лікарню, але вона померла по дорозі. Потім окупаційна влада не давала мені її поховати, поки я не зроблю довідку про смерть російського зразка. Я зробила. Потім були сильні обстріли, а в мене малесенька дитина. Маму ховали сусіди…

Ми з донечкою виїхали у Миколаїв аж після звільнення Херсону і нашого села. Єві зараз два рочки. Жити в нашому будинку у селі неможливо – він поруйнований обстрілами. Ми змушені орендувати житло. До декрету я працювала лікаркою-реабілітологом. У Миколаєві у нас є рідня – старенька бабуся та мій брат. Мій брат хворий на онкологію. Бабця хвора на цукровий діабет. Їх дім у селі Миколаївської області також понищений обстрілами.

Arina

25

The war caught my daughter and me in a village in the Kherson region in my mother's house. We survived 8 months of occupation. My mother died during the shelling, she was trying to save the dog. Our house is destroyed, it is impossible to live there. We were able to leave our village only after the liberation of Kherson. Now we are in Mykolayiv.

I want to help

The war caught my daughter and I in the Bilozerskyy district of the Kherson region. This is my mom and dad's house. Father died a long time ago, even before the war. Our whole yard was a continuous flower garden - my mother loved flowers. She worked at a local school in the kitchen. Everyone in the village loved her very much. We came under occupation in March 2022 and lived there for 8 months.

 

On September 8, 2022, my mother died during shelling. She tried to save the dog and ran across the yard. A shell fragment hit her in the stomach. She bled. I tried to take her to the hospital, but she died on the way. Then the occupation authorities did not allow me to bury her until I made a Russian-style death certificate. I did. Then there were heavy shelling, and I have a small child. The neighbors hid my mother...

 

I with my daughter went to Mykolaiv after the liberation of Kherson and our village. Eva is now two years old. It is impossible to live in our house in the village - it was destroyed by shelling. Before maternity leave, I worked as a rehabilitation doctor. We have relatives in Mykolayiv - my old grandmother and my brother. My brother is sick with oncology. Grandma has diabetes. Their home in the village of Mykolayiv region was also destroyed by shelling.