Після останнього побиття чоловіком я перенесла інфаркт, після чого він мене покинув. Мені дуже боляче від того, що я пережила стільки насильства, боляче це згадувати. На жаль, у дитинстві я також переживала насильство з боку тата. Останні 1,5 року я перебуваю на реабілітації після захворювання і досі почуваюся ледь живою. Зараз я переїхала в чуже місто, перебуваю в прихистку та хочу нарешті жити без постійного страху, знущань і побоїв. Я шукаю роботу, але на даний час взагалі не маю коштів. ВПО не є. Прошу фінансової допомоги.

Мене відкинуло вибуховою хвилею під час обстрілу нашого міста. Від отриманих травм я отримала III групу інвалідності: пошкоджений хребет, невропатичні болі в кінцівках. На жаль, мій чоловік також постраждав. Він сильно вдарився головою, переніс інсульт, зовсім не чує на одне вухо та має встановлений стент у сонній артерії. Наше житло знищене повністю. Зараз ми проживаємо в Дніпропетровській області, орендуємо квартиру. Виживаємо на дві пенсії та виплати ВПО, і нам катастрофічно не вистачає коштів на ліки, засоби гігієни та навіть базові продукти.

У лютому в мене помер чоловік від менінгоенцефаліту, я з двома дітьми (9 та 10 років) та вагітністю залишились самі. Сім’єю ми проживали зі свекрухою в її житлі, стосунки з нею не були добрими, а після смерті чоловіка стали ще гіршими. Вона вигнала мене з дому, а оскільки я не маю прописки, то не можу оформити ні пенсію у зв’язку з втратою годувальника, ні декретні виплати. Я шукаю рішення з реєстрацією, але потрапила до лікарні на збереження вагітності (30 тиждень). У чоловіка залишився непогашений кредит 10 000 грн, і через нього мені ще й заблокували банківські картки. Я без грошей та в розпачі і не знаю що робити. Прошу допомоги.

У мене рак печінки, хворію вже більше року і за цей час перенесла 5 операцій. Мені видалили яєчники, оперували тромби та печінку, замінили серцевий клапан. Я дуже квола та вже більше 9 місяців перебуваю в лікарні. Разом із трьома дітьми (5, 8 та 9 років) у 2024 році переїхала з Маріуполя до Самбора, але зараз лікуюся в Києві. Чоловік, з яким я одружена, хоче розлучення та зовсім мене не підтримує. На даний час діти перебувають із ним. Я дуже хочу одужати заради своїх дітей, щоб приїхати та побачитися з ними. Прошу фінансової допомоги, бо я одна у своїй біді та не маю жодних доходів.

Я пережила багато насильства, побоїв та знущань з боку чоловіка. Він пив, бив мене, перестав ходити на роботу, і мені довелося взяти кредит, аби якось вижити разом із дітьми. Я змогла піти від тирана, розлучилася та подала на аліменти. Нам призначили мінімальну суму, яку він і так не сплачує. Я звернулася до суду щодо несплати та збільшення аліментів, але вже пів року справа тягнеться, а рішення досі немає. Я живу разом із 13-річною донькою за пенсію по інвалідності та 1800 грн аліментів. Наразі дуже бракує коштів на ліки та погашення кредиту, який я досі виплачую. На жаль, через стан здоров’я я не можу працювати, маю II групу інвалідності.

Я одинока мама двох неповнолітніх (8,12 р.) дітей. Через війну втратила будинок в зоні бойових дій, проживаю в Запоріжжі. Моя молодша донька має ураження головного мозку та порушення розвитку. Проходимо обстеження в київському «Охматдиті» і для початку лікування необхідно пройти дороговартісні генетичні дослідження щоб встановити точний діагноз. Через постійний догляд за донькою я не маю можливості повноцінно працювати. Живемо на допомогу як малозабезпечена сім'я та мої підробітки.