The project is run by the NGO Centre “Women’s Perspectives” with the support of Open Society Foundation
Я з Торецька Донецької області. Мій чоловік – шахтар. У нас був свій дім, двоє дітей. 11 березня 2022 року почалося масове бомбардування нашого міста. Чоловік загинув під завалами нашого дому.
Ми з сім’єю жили у Торецьку Донецької області. Мій чоловік працював шахтарем на шахті «Центральна». Я займалася домашнім господарством та дітьми. У нас син 12 років та дочка 5 років. Наше містечко - це Бахмутський район, неподалік нас уже була окупована Горлівка. До вибухів, обстрілів ми звикли з 2014 року. Тому коли почалася велика війна у лютому 2022 року, ми не виїхали одразу.
11 березня 2022 року почалося масоване бомбардування міста. Ми з дітьми заховалися у підвал. Чоловік не захотів. Було пряме влучання авіабомби у наш будинок. Мого чоловіка завалило, але він ще був живий. Ми з дітьми вибралися із підвалу. Діти стояли удворі. Над нами кружляли літаки-винищувачі. Я побігла до руїн будинку рятувати чоловіка. Він був поранений, але розмовляв. Мені не було кого покликати надопомогу – її тоді потребували всі сусіди. Через півгодини почалася пожежа. Я почала задихатися. Чоловіка я так і не витягла.
Через три дні ми з дітьми полишили рідне місто. У нас не було з собою нічого – все згоріло в руїнах будинку. Ми з дітьми приїхали у Тернопіль і тут живемо досі. Я забрала з Донецької області і свою стареньку маму, вона потребує опіки.
I am from Toretsk, Donetsk region. My husband was a miner. We had our own home, two children. On March 11, 2022, the massive bombing of our city began. My husband died under the rubble of our house.
My family and Ilived in Toretsk, Donetsk region. My husband worked as a miner at the «Tsentralna» mine. I did household chores. We have a 12-year-old son and a 5-year-olddaughter. Our town is inthe Bakhmut district, not far from us was Horlivka, that already occupied. We have been used to explosions and shelling since 2014. Therefore, when the greatwar began in February 2022, we did not leave our town immediately.
On March 11, 2022, the massive bombing of the town began. Mychildren and I hid in the basement. My husband did not want to hide. Our house was directly hit by an aerial bomb. My husband collapsed, but he was still alive. My children and I got out of the basement. The children were standing inthe yard. Fighter planes were circling above us. I ran to the ruins of the house to save my husband. He was wounded, but he was talking. I had no one tocall for help - all the neighbors needed it then. A fire broke out half an hour later. I started to suffocate. I never got my husband out.
Three days later, my children and I left our hometown. We had nothing with us - everything burnedin the ruins of the house. My children and I came to Ternopil and still livehere. I also took my old mother from the Donetsk region, she needs care.
Проект "Жінка для жінки" потребує щомісяця 20 тисяч гривень для оплати консультацій юристок та психологінь для жінок, які опинилися в складних життєвих умовах. Підтримати проект можна пожертвою громадській організації "Центр "Жіночі перспективи"
* В разі нереалізації проєкту або при наявності залишків, кошти будуть направлені на статутну діяльність організації.Надаючи допомогу проєкту, ви даєте згоду на це, а також на те, що сума пожертвування не підлягає поверненню.
The project “Woman for woman” needs funds to cover legal and psychological consultations for women in difficult life circumstances. You can support the project by donating a comfortable amount of money to the Centre “Women’s Perspectives”