Наталія
46
Разом з чоловіком я працювала на "Азовсталі", він помер від обстрілу в лікарні, а я з дітьми ледве встигла виїхати з окупованого Маріуполя. У мене хвороба паркінсона, і три місяці в окупації під бомбами, без необхідних ліків дуже погано позначилися на моєму фізичному стані, я дуже обмежена в пересуванні і маю труднощі з роботою.
Разом з чоловіком я працювала на "Азовсталі", він помер від обстрілу в лікарні, а я з дітьми ледве встигла виїхати з окупованого Маріуполя. У мене хвороба Паркінсона, і три місяці в окупації під бомбами, без необхідних ліків дуже погано позначилися на моєму фізичному стані, я дуже обмежена в пересуванні і маю труднощі з роботою.
Мій чоловік був поранений осколками бомби, коли шукав для нас їжу. Поблизу були люди, які змогли відвезти його до лікарні, і мені вдалося знайти його серед інших поранених у коридорі, перш ніж він помер. Потім я кілька місяців намагалась знайти його тіло в імпровізованому "морзі", який окупанти влаштували просто на вулиці. Я також намагалася купити сім-карту, щоб нарешті зв'язатися з родичами і спробувати виїхати. Грошей у мене не було, бо все було на картках, а банки і банкомати не працювали. Я почала працювати санитаркою в лікарні, де помер мій чоловік.
Так я проводила час: день у черзі за сім-картою, день у черзі в морзі. У серпні нам вдалося знайти місце, де похований мій чоловік - в окопі за містом. Мені вдалося пройти з дітьми через фільтраційний табір, що коштувало грошей. Мені вдалося купити сім-карту і поїхати до Бердянська, потім до Василівки, а потім до родичів у Ковель. Зараз ми живемо з дітьми в Рівному, я працюю, як можу, але грошей на ліки не вистачає, а син дуже швидко росте, йому потрібен одяг та їжа.
Nataliia
46
Together with my husband, I worked at Azovstal, he died from shelling in hospital, and I barely managed to leave occupied Mariupol with my children. I have Parkinson's disease, and three months in the occupation under bombs and without the necessary medicines had a very bad impact on my physical condition, I am very limited in my movement and have difficulties with work.
Together with my husband, I worked at Azovstal, he died from shelling in hospital, and I barely managed to leave occupied Mariupol with my children. I have Parkinson's disease, and three months in the occupation under bombs and without the necessary medicines had a very bad impact on my physical condition, I am very limited in my movement and have difficulties with work.
My husband was injured by bomb shrapnel when he was looking for food for us. There were people nearby who were able to take him to the hospital, and I managed to find him among the other wounded in the corridor before he died. Then I spent several months trying to find his body in an improvised "morgue" that the occupiers had set up right on the street. I also tried to buy a SIM card so that I could finally contact my relatives and try to leave. I had no money, because everything was on cards, and banks and ATMs were not working. I started working as a nurse in the hospital where my husband died.
That's how I spent my time: a day in line for a SIM card, a day in line at the morgue. In August, we managed to find where my husband was buried - in a trench outside the city. I managed to go through a filtration camp with my children, which cost money. I managed to buy a SIM card and go to Berdiansk, then to Vasylivka, and then to my relatives in Kovel. Now we live with our children in Rivne, I work as much as I can, but I don't have enough money for medicines, and my son is growing very fast, he needs clothes and food.
Підтримати проєкт
Проект "Жінка для жінки" потребує щомісяця 20 тисяч гривень для оплати консультацій юристок та психологінь для жінок, які опинилися в складних життєвих умовах. Підтримати проект можна пожертвою громадській організації "Центр "Жіночі перспективи"
* В разі нереалізації проєкту або при наявності залишків, кошти будуть направлені на статутну діяльність організації.Надаючи допомогу проєкту, ви даєте згоду на це, а також на те, що сума пожертвування не підлягає поверненню.
Support the Project
The project “Woman for woman” needs funds to cover legal and psychological consultations for women in difficult life circumstances. You can support the project by donating a comfortable amount of money to the Centre “Women’s Perspectives”
Напишіть координаторці проєкту,
коли ви хочете допомогти жінці в скруті!
