Людмила
58
У мене інвалідність по зору. Я з сім’єю живу у Херсоні. Всю окупацію ми пережили тут. Зараз у нас постійні обстріли. Дочка з онуками хотіли виїхати, але потрапили під той великий обстріл вокзалу. Вони злякалися і залишилися.
Всю окупацію Херсону я з сім’єю пережила вдома. У мене була старенька матір 89 років, я не могла її залишити. Виїхати з окупованого міста було важко. Ми дочекалися звільнення, але зараз у нас постійні обстріли.
У мене є дочка, їй 38 років. Та двоє онуків – дівчинка-студентка 18 років та хлопчик 12 років. 3 травня вони мали виїхати з міста. Тоді трапився той масований обстріл залізничного вокзалу, на їхніх очах загинули люди. Вони злякалися і нікуди не поїхали. Військові привезли їх на броньованому автомобілі додому.
У місті мало що працює через часті обстріли. До війни я працювала садівницею. У менеі нвалідність по зору, операції це не підлягає. Дочка працювала інспекторкою – вона приймала на роботу моряків. Тепер все зачинено. Ми живемо на гуманітарну допомогу, яку привозять волонтери.
Lyudmyla
58
I have a visual disability. I live with my family in Kherson. We survived the entire occupation here. Now we have constant shelling. My daughter and grandchildren wanted to leave the city, but they came under heavy shelling of the station. They got scared and stayed.
My family and I experienced the entire occupation of Kherson at home. I had an old mother of 89 years, I could not leave her. It was difficult to leave the occupied city. We waited for liberation, but now we are under constant shelling.
I have a daughter, she is 38 years old. And two grandchildren - an 18-year-old student girl and a 12-year-old boy. On May 3, they were supposed to leave the city. Then there was that massive shelling of the railway station, people died in front of their eyes. They were scared and did not go anywhere. The military brought them home in an armored car.
Little works in the city due to frequent shelling. Before the war, I worked as a gardener. I have a visual disability, it is not amenable to surgery. The daughter worked as an inspector - she hired sailors. Now everything is closed. We live on humanitarian aid brought by volunteers.
Підтримати проєкт
Проект "Жінка для жінки" потребує щомісяця 20 тисяч гривень для оплати консультацій юристок та психологінь для жінок, які опинилися в складних життєвих умовах. Підтримати проект можна пожертвою громадській організації "Центр "Жіночі перспективи"
* В разі нереалізації проєкту або при наявності залишків, кошти будуть направлені на статутну діяльність організації.Надаючи допомогу проєкту, ви даєте згоду на це, а також на те, що сума пожертвування не підлягає поверненню.
Support the Project
The project “Woman for woman” needs funds to cover legal and psychological consultations for women in difficult life circumstances. You can support the project by donating a comfortable amount of money to the Centre “Women’s Perspectives”
Напишіть координаторці проєкту,
коли ви хочете допомогти жінці в скруті!
