Вона потребує допомоги

Я живу в Ізюмі Харківської області. У мене 4 дітей. Я самотня матір. Ми пережили 7 місяців окупації, голод і терор. Наш дім частково зруйнований. Нас поселив у себе самотній старенький дідусь. Ми збудували пічку на дровах і вона нас врятувала.

Я переселенка з Херсонської області. Ми з мамою виїхали в Одесу у березні 2022 року. Живемо у центрі для переселенців. Мені 16 років. Я вагітна на 5 місяці. Я буду самотньою матір’ю.

Я із Запорізької області. Я жила в селі із сином, працювала листоношею. Коли почалося повномасштабне вторгнення, наше село потрапило у зону бойових дій. Ми з сином втекли у Запоріжжя. І там у мене виявили онкологію лімфовузлів. Рік я живу з хіміотерапією та облученнями.

Я з Приморська Запорізької області. Мій дім окупований. У мій дім приходили російські солдати з обшуками. Потім я з сином утекла в Запоріжжя. Мама залишилася в окупації та померла від онкології – не було лікарів аби її врятувати. У сина почалася рідкісна хвороба, потрібні кошти на ліки.

Я із Запорізької області. Я вдова солдата. За тиждень до великої війни я з чоловіком та донькою поїхали в Харків. 24 лютого чоловік пішов на фронт добровольцем, був у лавах Нацгвардії. 29 грудня 2022 року він загинув під Кремінною. Виплат немає. На гарячій лінії кажуть: вас багато, коштів обмаль.

Я з Чугуєва Харківської області. У березні 2022 року я та чоловік потрапили під мінометний обстріл. Ми були нетранспортабельні поранені у Чугуївській лікарні, але нас вивезли волонтери. Чоловік більше року не ходив, тепер уже трохи ходить. Наш дім у селі зруйновано, батько чоловіка загинув. Я акумулюю кошти на лікування моєї сім’ї.