The project is run by the NGO Centre “Women’s Perspectives” with the support of Open Society Foundation
Я з Бердянська. Працювала у військкоматі, син з першого дня на війні. Наше місто окупували одразу. Я знала, що за нами прийдуть. Були допити, був обшук. Ми втекли з окупації. Зараз я на Волині із сином.
Я та моя сім’я жили у Бердянську. Я працювала інспекторкою у військкоматі. Мій син був військовим. Він пішов на війну у перший же день. Спершу вони із солдатами чекали доставки зброї із Запоріжжя. Але військові машини не доїхали до нашого міста. Тоді всіх солдат забрали на Запоріжжя. За кілька днів наше місто окупували вороги.
Росіяни швидко дістали списки військових, їх родин, правоохоронців. Я знала, що за нами прийдуть. Спершу вони забирали на допити мого чоловіка. У кінці квітня 2022 року вони прийшли з обшуками в наш дім. Перевернули все, забрали всі відкладені кошти. І наказали прийти нам на черговий допит через день. Ми не стали чекати. Об’єдналися із сусідами, забрали стареньку родичку та виїхали з міста. Їхали селами, приєдналися до колони таких же утікачів і на щастя добралися до Запоріжжя.
Наша старенька тітка їхати кудись далі просто відмовилася. Чоловік залишився у Запоріжжі доглядати за нею. Я забрала нашого молодшого сина і поїхала на Волинь. Тут добрі люди поселили нас у себе вдома. Спершу я ще рахувалася на роботі у військкоматі. Потім керівництво почали збирати всіх працівників у Запоріжжі. Я звільнилась. Жити під обстрілами страшно. Молодший син замкнувся у собі: майже не розмовляє і ніколи не усміхається. По дорозі ми бачили багато спалених машин і людей, то була страшна дорога смерті.
Зараз нам би трішки допомоги, поки я знайду роботу.
I am from Berdyansk. I worked in the Military Commissariat, my son went to war from the first day. Our city was occupied in the first days of the war. I knew that they would come for us. There were interrogations, there was a search. We escaped from the occupation. Now I am in Volyn with my son.
My family and I lived in Berdyansk. I worked as an inspector at the Military Commissariat. My eldest son was a soldier. He went to war on the first day. At first, he and other soldiers waited for the delivery of weapons fromZaporozhia. But the military vehicles did not reach our city. Then all thesoldiers were taken to Zaporozhzhia. In a few days, our city was occupied by enemies.
The Russians quickly found lists of military personnel, their families, and law enforcement officers. I knew that they would come for us. First, they took my husband away for questioning. At the end of April 2022, they came to search our house. They turned everything over, took away all the deposited funds. And they ordered us to come for another interrogation in a day. We did not wait. We united with our neighbors, took an old relative and left the city. We drove through the villages, joined the column of the same fugitives and fortunately reached Zaporizhzhia.
Our old aunt simply refused to go anywhere further. My husband stayed in Zaporizhzhiato take care of her. I took our youngest son and went to Volyn. Here, good people accommodated us in their home. At first, I still worked at the military commissariat. Then the management began to gather all the workers in Zaporizhzhia. I quit. Living under shelling is scary. The younger son has withdrawn into himself: he hardly speaks and never smiles. On the way we saw many burned cars and people, it was a terrible road of death.
Now we could usea little help while I find a job.
Проект "Жінка для жінки" потребує щомісяця 20 тисяч гривень для оплати консультацій юристок та психологінь для жінок, які опинилися в складних життєвих умовах. Підтримати проект можна пожертвою громадській організації "Центр "Жіночі перспективи"
* В разі нереалізації проєкту або при наявності залишків, кошти будуть направлені на статутну діяльність організації.Надаючи допомогу проєкту, ви даєте згоду на це, а також на те, що сума пожертвування не підлягає поверненню.
The project “Woman for woman” needs funds to cover legal and psychological consultations for women in difficult life circumstances. You can support the project by donating a comfortable amount of money to the Centre “Women’s Perspectives”