Вже вдруге за мою вагітність я знаходжуся у кризовій кімнаті. За кілька днів закінчиться мій час, дозволений тут на перебування. Далі мені нема куди йти.

Мій чоловік – домашній тиран. Він кричав на мене і ображав, всіляко принижував на кожному кроці. Витягав за волосся з ліжка, обливав водою, перекидав на підлогу їжу, яку я приготувала, викидав за двері мої речі… Багато разів я викликала поліцію. Вони складали адмінпротоколи, суд його штрафував. Навіть штрафи він не сплачував. Я не можу до нього повернутися. Житло належить йому.

У мене є мама. З нею у мене завжди були конфлікти. Вона живе у свого чоловіка, каже, що мають борги за комунальні послуги, тому не може мені допомогти. Або не хоче. Інколи допомагає свекруха – надсилає кошти на їжу.

Двічі за останні роки, втікаючи від домашнього насильства, я жила у притулках. Але так не може тривати вічно. Хочу орендувати кімнату, щоб було куди повернутися з пологового будинку з новонародженою дитиною.

Я вмію працювати по інтернету (копірайтинг) і так трохи заробляла на себе, але зараз зламався телефон. У мене там всі контакти, пошта. Треба його відремонтувати, тільки не маю за що.

‍