Моя сім'я є внутрішньо переміщеними особами. Ще з початку війни у 2014 році ми покинули рідне місто. В батька інвалідність, він шахтар, 8 років тому на роботі йому звалилась на голову бетонна плита. У матері депресія та нервова булімія більше 10 років, після війни стан почав погіршуватися. Ще у мене є сестра шестикласниця, хочу забрати її до себе, але становище не дозволяє.

До пандемії якось вдавалось жити, хоч і скромно без прикрас, але з початку весняного карантину я з матір'ю залишилися без роботи. Депресія матері поглибилась і вона почала сильно пити через це. Вони зараз живуть (точніше виживають) у трьох в Лимані на пенсію батька, а я проживаю в Бахмуті, бо раніше вчилась тут та жила у гуртожитку, зараз орендую квартиру з сусідами і можна сказати живу за чужий рахунок (трохи грошей від бабусі, їжа сусідів).

До батьків не їду, бо стану тільки зайвим ротом і тягарем. Забрати диплом та працювати за спеціальністю не можу через борг за сплату гуртожитку і взагалі місто невелике, роботу тут було завжди важко знайти ще до пандемії.

Потреби: базовий набір продуктів (консерви, крупи), побутова хімія для прибирання, засоби гігієни (мило, прокладки, зубна паста). Так сталось що в мене майже не залишилось взуття, тільки старі осінні чоботи та кросівки з діркою в підошві.

Можу надавати послуги з обробки фотографій (ретуш, корекція кольору), реставрації старих фото у фотошопі.

‍