Наталя
40
Ми жили на правому березі Херсону, після деокупації - виїхали, бо не було світла та води. Чоловік мене залишив з двома дітьми, хворою матір'ю та лежачим батьком. За два тижні як ми виїхали без речей - росіяни підірвали каховську ГЕС, наш будинок був на набережній, від нього залишились тільки стіни. В батька через гангрену видалили всю ногу, він вмер за три дні після.
Ми жили на правому березі Херсону, після деокупації - виїхали, бо не було світла та води. Чоловік мене залишив з двома дітьми, хворою матір'ю та лежачим батьком. За два тижні як ми виїхали без речей - росіяни підірвали каховську ГЕС, наш будинок був на набережній, від нього залишились тільки стіни. В батька через гангрену видалили всю ногу, він вмер за три дні після.
Під час окупації було особливо жахливо через відсутність якісних ліків, і стан батька сильно погіршувався що й привело потім до гангрени. Коли росіяни уходили вже на лівий берег - вони повганяли всі пожежні та швидкі, а ще їздили на екскаваторах та обривали дроти, щоб не було світла, караючи так тих, хто не погоджувався їхати з ними. Обстріли були майже кожні 20 хвилин, і з одного боку - звично, а з іншого - після чергового разу як на бетонній підлозі в ларьку де я працювала лежала з дітьми - вирішила що досить, треба їхати. Матері якраз прийшла пенсія за пів року, бо до цього укрпошта не працювала. Ми витратили ці гроші щоб вивезти себе і лежачого батька, до Кислиці. Чоловік з нами не поїхав, і не підтримує з нами зв'язок, не надає ніякої підтримки, не емоційної ні фінансової.
В Кислиці - в батька сталась гангрена, йому ампутували всю ногу, аж до тулуба. За три дні він жахливо вмер, я доглядала його цей час, це було дуже страшно та боляче. Ми влізли у велетенські борги щоб кремувати його, та мати змогу поховати потім в Херсоні, де ми жили. Біля нашого дому до речі був зоопарк, з тим самим єнотом якого викрали в Крим, зараз там страшна пустеля, де не варто ходити, бо відразу налітають дрони, було складно зафіксувати наслідки повні через них. Ще не вистачає грошей на уколи під коліна для матері, без них вона взагалі вже не може рухатись. Дітям немає на чому вчитись в школі, а спати приходиться на підлозі. Вся моя сім'я хоче додому, і я також, але не знаю як пояснювати що дому більше нема
Natalia
40
We used to live on the right bank of Kherson, but after the de-occupation we left because there was no electricity and water. My husband left me with two children, a sick mother and a bedridden father. Two weeks after we left without our belongings, the Russians blew up the Kakhovka hydroelectric power station, our house was on the waterfront, only the walls remained. My father's entire leg was removed due to gangrene, and he died three days later. Translated with DeepL.com (free version)
We used to live on the right bank of Kherson, but after the de-occupation we left because there was no electricity and water. My husband left me with two children, a sick mother and a bedridden father. Two weeks after we left without our belongings, the Russians blew up the Kakhovka hydroelectric power station, our house was on the waterfront, only the walls remained. My father's entire leg was removed due to gangrene, and he died three days later.
During the occupation, it was especially terrible because of the lack of quality medicines, and my father's condition deteriorated greatly, which led to gangrene. When the Russians were already on the left bank, they chased away all the fire brigades and ambulances, and also drove excavators and cut the wires so that there was no light, punishing those who did not agree to go with them. The shelling was almost every 20 minutes, and on the one hand, it was normal, but on the other hand, after another time I was lying on the concrete floor of the stall where I worked with my children, I decided that it was enough, we had to leave. My mother had just received her pension for six months, because before that, the Ukrainian post office was not working. We spent the money to take ourselves and my father to Kyslytsia. My husband did not come with us and does not keep in touch with us, does not provide any support, neither emotional nor financial.
In Kyslytsia, my father developed gangrene and had his entire leg amputated, up to the torso. He died horribly in three days, and I took care of him during that time, which was very scary and painful. We got into huge debts to have him cremated and then buried in Kherson, where we lived. By the way, there was a zoo near our house, with the same raccoon that was kidnapped to Crimea, now it's a terrible desert where you shouldn't go because drones immediately fly over, it was difficult to record the full consequences because of them. We still don't have enough money to buy knee injections for my mother, she can't move at all without them. The children have nothing to study on at school and have to sleep on the floor. My whole family wants to go home, and so do I, but I don't know how to explain that there is no home anymore
Підтримати проєкт
Проект "Жінка для жінки" потребує щомісяця 20 тисяч гривень для оплати консультацій юристок та психологінь для жінок, які опинилися в складних життєвих умовах. Підтримати проект можна пожертвою громадській організації "Центр "Жіночі перспективи"
* В разі нереалізації проєкту або при наявності залишків, кошти будуть направлені на статутну діяльність організації.Надаючи допомогу проєкту, ви даєте згоду на це, а також на те, що сума пожертвування не підлягає поверненню.
Support the Project
The project “Woman for woman” needs funds to cover legal and psychological consultations for women in difficult life circumstances. You can support the project by donating a comfortable amount of money to the Centre “Women’s Perspectives”
Напишіть координаторці проєкту,
коли ви хочете допомогти жінці в скруті!
