The project is run by the NGO Centre “Women’s Perspectives” with the support of Open Society Foundation
Ми з наймолодшою дочкою – їй 15 – у притулку. Мій колишній чоловік регулярно піднімав руку на мене і я з ним розлучилася. Потім почалося насильство і щодо дочки, було навіть сексуальне. У нього кілька тюремних термінів… Ми потребуємо трохи допомоги – коштів на їжу, одяг.
Познайомилися ми з моїм колишнім чоловіком-кривдником 28 років тому в органному залі – був християнський концерт. Він розповів, що він християнський проповідник. У нього були наколки на руках. Я зрозуміла, що він мав термін у тюрмі. Але він розповів про важке дитинство, і що потрапив перший раз до тюрми випадково, і що там він знайшов Бога – пройшов християнські навчання і став проповідником. Через півроку ми одружилися. Християнська громада виділила нам помешкання у гуртожитку.
Його затримали якраз, коли я народжувала нашу першу дочку. Я народжувала її у містечку, де жила моя мама. Я думала то помилка, його відпустять. Поки я перебувала там з новонародженим малям, приїхав мій брат і привіз обласну газету - там була стаття як проповідника – мого чоловіка – затримали за злочин. Він сів на 8 років. Я їздила до нього на побачення на зону. Прямо в тюрмі він піднімав на мене руку.
Коли він вийшов з тюрми, я допомогла йому влаштуватися на роботу, але невдовзі він перестав на неї ходити. Поїхала його шукати, знайшла в іншому місті, попросила вернутися на роботу – він мене почав бити, вагітною. Народився син. За три роки народилася найменша дочка. Неповних чотири роки він був на свободі і знову загримів у тюрму, коли найменшій дочці був місяць.
Він відсидів ще 4 роки у тюрмі – за пограбування квартири. Десь до двох років він опісля був на волі, а потім знову потрапив у тюрму, на 3 роки – втретє за час наших відносин. Я дочекалася. А потім почалося регулярне домашнє насильство, регулярні виклики поліції, постійні побої. Мені і ногу зашивали, і струс мозку я мала. Дуже потерпали діти. Врешті поліція порадила мені поїхати геть з дому, я подала на розлученні і два роки тому я поїхала у рідне село.
Одного разу наймолодша дочка – їй зараз 15 років - приїхала до батька і було присутнє сексуальне насильство від батька по відношенню до дочки. Вона розповіла про це старшій сестрі, вони понесли заяву у поліцію. Справу передали до суду, але його не посадили за це. Все представили так, наче найменша дочка це вигадала. Це був 2021-ий рік. Згодом він зізнався, що заплатив, аби його не посадили знову.
З вересня 2021 року наймолодша дочка почала вчитися в училищі і мешкати зі старшим братом і батьком. Я боялася за її безпеку, але не могла орендувати їй окреме житло. Їй обіцяли студентський гуртожиток, але чомусь не дають. Два тижні тому він побив дочку, по голові. Ми з нею зараз у притулку. В нас мінімум одягу і зовсім немає коштів.
Проект "Жінка для жінки" потребує щомісяця 20 тисяч гривень для оплати консультацій юристок та психологінь для жінок, які опинилися в складних життєвих умовах. Підтримати проект можна пожертвою громадській організації "Центр "Жіночі перспективи"
* В разі нереалізації проєкту або при наявності залишків, кошти будуть направлені на статутну діяльність організації.Надаючи допомогу проєкту, ви даєте згоду на це, а також на те, що сума пожертвування не підлягає поверненню.
The project “Woman for woman” needs funds to cover legal and psychological consultations for women in difficult life circumstances. You can support the project by donating a comfortable amount of money to the Centre “Women’s Perspectives”