Марія

43

Я родом з Криму, сирота. Мій чоловік був військовим, він пропав безвісти у 2014-ому в Криму. Потім знайшовся у тюрмі в Росії. Він не повернувся. Ми з дітьми жили на Донеччині, у 2022 році втікали звідти. У мене дуже важка невиліковна хвороба та супутні захворювання, я ледь ходжу.

Хочу допомогти

Я родом з Криму. У мене там була лише бабуся, я її давно поховала. Я залишилася зовсім сама у молодому віці. Тоді я познайомилася зі своїм чоловіком. Він був військовим, служив у морській піхоті. Ми одружилися і в 2005 році переїхали в Донецьку область, звідки він родом. Неподалік міста Дружківка ми купили свій дім, у нас народилися діти – хлопчик та дівчинка.

 

У 2011 році умене виявили страшну хворобу. Я не хочу озвучувати діагноз. Я почала жити на медичних препаратах. Я не могла працювати, займалася домашнім господарством. Час від часу ми з сім’єю їздили у Крим, який дуже любили. Востаннє ми були там восени 2013 року. Мій чоловік знайшов там роботу на птахофабриці і вирішив залишитися на трохи, заробити коштів. Я з дітьми повернулася додому.

 

Коли почалася війна у 2014-ому, мій чоловік пропав безвісти. Слов’янськ окупували, наше містечко обстрілювали. Наш дім зруйнували. Я з дітьми переїхала у Добропілля Донецької області. У 2016 році мій чоловік подзвонив мені і сказав, що він у тюрмі в Сімферополі і напевно його повезуть в Росію. Я звернулася в місцеву поліцію. Звичайно, це не допомогло. Вдруге мій чоловік подзвонив у 2017-ому році, він сказав, що в Росії, у Волгоградській області, майже втратив зір, мав операцію. Більше він не подзвонив.

 

У 2022 році прийшла велика війна. Необхідні мені ліки перестали доставляти у Донецьку область. Я з дітьми поїхала до Києва, бо тут я можу отримувати необхіднетлікування. У мене багато супутніх захворювань. Я майже не працюю. Зараз я подаватиму до суду аби чоловіка визнали безвісти пропалим, а потім і мертвим.

 

Mariya

43

I am from Crimea, an orphan. My husband was a military man, he went missing in Crimea in 2014. Then he found himself in a prison in Russia. He didn't come back. My children and I lived in Donetsk region, we fled from there in 2022. I have a very severe incurable disease and concomitant diseases, I can barely walk.

I want to help

I am from Crimea. I only had my grandmother there, I buried her a long time ago. I was left alone at a young age. Then I met my husband. He was a military man, served in the marines. We got married and in 2005 moved to the Donetsk region, where he is from. We bought our house nearthe town of Druzhkivka, we had children - a boy and a girl.

In 2011, I was diagnosed with a terrible disease. I don't want to announce the diagnosis. I began to live on medical drugs. I could not work, I was engaged in housekeeping. From time to time, my family went to Crimea, which weloved very much. The last time we were there in the fall of 2013. My husband found a job there at a poultry factory and decided to stay for a while to earnmoney. I returned home with my children.

When the warstarted in 2014, my husband went missing. Sloviansk was occupied, our town was shelled. Our house was destroyed. I moved with my children to Dobropillya, Donetsk region. In 2016, my husband called me and said that he was in prison in Simferopol and would probably be taken to Russia. I contacted the local police. Of course it didn't help. The second time my husband called in 2017, he said that was in Russia, in the Volgograd region, he almost lost his sight and had an operation. He did not call again.

 

In 2022, a great war has come. The medicine I needed stopped being delivered to the Donetsk region. I went to Kyiv with my children, because here I can receive the necessary treatment. I have many concomitant diseases. I hardly work. Now I will file a lawsuit to have my husband declared missing and then dead.