Ми виїжджали з Маріуполя 20 лютого, кожна з однією валізкою. У Києві в медичному центрі нас чекали на реабілітацію наших дітей-аутистів. Через кілька днів нашого перебування у столиці почалася війна. Нам дозволили ще трохи пожити у медичному центрі. Вертатися додому вже не було куди. А потім стало небезпечно і в Києві.

На Західну Україну нас вивезли волонтери. Ми просто не можемо жити в місцях загального поселення – наші дітки-аутисти не зможуть. Нам пощастило знайти окрему кімнатку в хостелі безкоштовно.

У нас майже немає речей – по одній валізі в кожної. У нас взагалі немає коштів, а треба купувати ліки і треба тепле харчування для дітей, а в хостелі нема де приготувати. Виглядає на те, що всі соціальні виплати для мешканців Маріуполя призупинені на невизначений час і що з тим робити ніхто не підкаже. Будемо вдячні за фінансову допомогу.

‍