The project is run by the NGO Centre “Women’s Perspectives” with the support of Open Society Foundation
Я з Краматорська. Я самотня матір дівчинки-підлітки. У себе вдома я працювала вихователькою в дитсадку. У квітні, через тиждень після трагедії на Краматорському вокзалі, я вивезла дочку, маму з інвалідністю та стареньку бабусю на Захід країни. Ми всі живемо у віддаленому селі Хмельницької області.
Я з Краматорська. Після воєнних дій 2014 року ми вже одного разу ремонтували наше житло. А тепер у нашому місті знову лінія фронту. Після трагедії на Краматорському вокзалі я зрозуміла, що треба втікати.
Наша сім’я – це чотири жінки, чотири покоління. Моя дочка має 14 років, я маю 36 років, моя мама має 59 років і бабуся 82 роки. Мама має інвалідність. Ми виїжджали в квітні під обстрілами, автобусом. Тоді залізниці вже не було. Їхали 32 години.
Тепер ми живемо у Хмельницькій області у дуже віддаленому селі. Фактично тут лише кілька хат. Наш будиночок дуже старий і в поганому стані, тут ніхто не жив 10 років. Зате ми можемо жити тут за комунальні послуги. У себе вдома я працювала вихователькою дитсадка. Тут про це нема що й говорити. До міста Хмельницький 100 кілометрів. Орендувати там житло нам не вистачить коштів.
I am from Kramatorsk. I am a single mother of a teenage girl. At home, I worked as a kindergarten teacher. In April, a week after the tragedy at the Kramatorsk station, I took my daughter, a disabled mother, and an old grandmother to the West of the country. We all live in a remote village of Khmelnytskyi region.
I am from Kramatorsk. After the war in 2014, we already repaired our home once. And now the front line is back in our city. After the tragedy at the Kramatorsk station, I realized that I had to run away.
Our family is four women, four generations. My daughter is 14 years old, I am 36 years old, my mother is 59 years old and my grandmother is 82 years old. Mom has adisability. We left our city in April under shelling, by bus. There was no railway then. We drove for 32 hours.
Now we live in the Khmelnytskyi region in a very remote village. In fact, there are only a few houses here. Our house is very old and in bad condition, no one has lived here for 10 years. But we can live here for communal services. At home, I worked as a kindergarten teacher. There is nothing to say about it here. It is 100 kilometers to the city of Khmelnytskyi. We don't have enough money to rent anapartment there.
Проект "Жінка для жінки" потребує щомісяця 20 тисяч гривень для оплати консультацій юристок та психологінь для жінок, які опинилися в складних життєвих умовах. Підтримати проект можна пожертвою громадській організації "Центр "Жіночі перспективи"
* В разі нереалізації проєкту або при наявності залишків, кошти будуть направлені на статутну діяльність організації.Надаючи допомогу проєкту, ви даєте згоду на це, а також на те, що сума пожертвування не підлягає поверненню.
The project “Woman for woman” needs funds to cover legal and psychological consultations for women in difficult life circumstances. You can support the project by donating a comfortable amount of money to the Centre “Women’s Perspectives”