Вона потребує допомоги

Я з містечка Часів Яр, що біля Бахмуту. Мій чоловік – військовий загинув ще у 2020 році біля Авдіївки. У нас з ним двоє дітей. Наш дім зруйновано. Зараз я вагітна третьою дитиною, але я самотня матір. Потребую допомоги в пологовий, народжувати у серпні.

Я з Маріуполя. Мій чоловік військовий, він був в «Азові», загинув на «Азовсталі». У наш дім прилетіли «Гради» і знищили його. Ми з сином ледве утекли з окупованого Маріуополя. У мене довго були нервові зриви, тяжка депресія з медикаментозним лікуванням. Минулого тижня син пішов на війну.

Я живу у Балаклії, орендую кімнату. Моє житло знищено повністю прямим потраплянням снаряду у вересні минулого року. Того ж місяця загинув мій чоловік. Я пережила три інсульти, а ще в мене подагра та ревматизм. У мене є дочка, вона у Харкові, там теж не просто жити.

Я проживаю у Харківській області. Моя дочка виїхала звідси, а чоловік помер. У мене діагностували рак шийки матки. Я пройшла курс хіміотерапії та курс радіаційного облучення. На це пішли всі заощадження. Яким буде подальше лікування, чи буде операція – я не знаю.

Я та моя сім’я з Херсону. Спершу окупація, тепер потоп… Але не то найстрашніше. Вороги викрали мого чоловіка (він колишній військовий) і катували струмом. Відпустили. Але він зовсім хворий, втратив працездатність. А в сина почалися панічні атаки після обшуків та обстрілів окупантів.

Я та моя сім’я з Херсону. У мене четверо дітей. Мій чоловік уже рік як в полоні – його з дому забрали окупанти. Він був учасником АТО і був нагороджений орденом «Народний Герой України». Вороги також розтрощили наш дім і всі наші речі.