Галина

39

Я виїхала з Маріуполя у квітні. Із старенькою мамою та дочкою-студенткою. Моя квартира зруйнована. Весь багатоквартирний дім, у якому жила моя мама, знесено до фундаменту. Ми живемо у маленькому селі. Я досі не знайшла роботу.

Хочу допомогти

Я виїхала з Маріуполя у квітні. Моя сім’я – це старенька мама 72 роки та дочка-студентка 19 років. Ми пережили всі бомбардування, всі жахи Маріуполя. Ми довго не могли виїхати з окупованого міста. Було дуже небезпечно. У квітні це стало вже трохи можливо. Нас взяли у своє авто сусіди. Ми виїхали без нічого і в нікуди.

Спершу ми зупинилися в Запоріжжі, потім поїхали у Дніпро, а потім у Вінницьку область. Живемо у маленькому селі, тому що добрі люди знайшли для нас місце. Дочка вчиться онлайн. Я досі не знайшла роботу, раніше я працювала бухгалтеркою. В селі роботи немає, а в місті треба орендувати житло.

Нашого дому більше не має. У мене з дочкою була квартира – її розбило прямим влучанням у наш дім. У моєї мами була своя квартира – дім був дуже обстріляний і окупаційна влада його вже знесла до фундаментів. У нас не залишилося нічого і навіть вертатися нам не буде куди.

 

 

 

Galyna

39

I left Mariupol in April with my old mother and student daughter. My flat is destroyed. The entire apartment building in which my mother lived was demolished to the foundation. We live now in a small village. I still haven't found a job.

I want to help

I left Mariupol in April. My family consists of a 72-year-old old mother and a 19-year-old student daughter. We survived all the bombings, all the horrors of Mariupol. Wecould not leave the occupied city for a long time. It was very dangerous. In April, it became somewhat possible. Neighbors took us in their car. We left Mariupol with nothing and nowhere to go.

 

First we stopped in Zaporizhzhia, then went to Dnipro, and then to Vinnytsia region. We live ina small village because good people found a place for us. My daughter is studying online. I still haven't found a job, I used to work as an accountant.There is no work in the village, and in the city I would be forced to rent anapartment.

 

Our house is destroyed. My daughter and I had a flat - it was smashed by a direct hit to our house. My mother had her own apartment - her house was shelled a lot and the occupation authorities had already demolished it. We have nothing.