Я - самотня літня жінка з міста Сіверськ, Донецької області. Моє майно зруйноване, а місто перебуває в зоні активних бойових дій. Рік і 7 місяців я прожила в підвалі через обстріли, мала травму ока. Після евакуації мені зробили дорогу операцію, проте зір, на жаль, не відновився. Нині я живу в Дніпрі на орендованій квартирі. Хвилююсь за зір, хворію на ноги і потребую грошей на обстеження й ліки.

Я самостійно виховую п’ятеро дітей: однорічну донечку, дівчаток 4, 10 і 13 років та 7-річного сина. У березні старша донька перенесла складну операцію з видалення пухлини за печінкою. Усі заощадження, які я мала, пішли на аналізи, доїзди та реабілітацію. Довелося ще й позичити частину коштів, які досі не можу повернути. На жаль, у доньки знову виявили новоутворення, що потребують дообстеження. Я у скруті й прошу допомоги.

Сталося лихо – загорілась квартира в якій я проживаю разом з дітьми. Вигоріла кімната – кухня та пошкодились суміжні кімнати. Для відновлення потрібно дуже багато ресурсів. Я підпрацьовую де маю можливість, самостійно виховую чотирьох малолітніх дітей — 3, 7, 10 і 11 років. Та на жаль відремонтувати все необхідне власними силами не виходить, є борги за світло та газ і я не можу впоратися зі скрутою.

Мій чоловік знову побив мене, він знущається зі мене весь час. Б’є по голові, бо так не залишаються сліди; б’є при дітях, об дітей. Я дуже його боюся. Підтримки від рідних немає ніякої, друзів нема давно, бо чоловікові не подобається, коли я з кимось спілкуюся. Виховую трьох малолітніх дітей, працюю з чоловіком, але грошей він мені не дає, бо я не заслужила. Забравши дітей, я звернулася по допомогу, та, на жаль, не маю коштів взагалі. Допоможіть.

Я мати-одиначка з прифронтового Краматорська. Виховую трьох маленьких дітей: донечці — 1,5 місяця, синам — 3 та 6 років. Зараз перебуваю в кризовому стані через переоформлення соціальних виплат — на життя залишилося лише 860 грн на місяць дитячих. На жаль, тут дуже високі ціни — не вистачає на найнеобхідніше та оплату комунальних послуг. Буду щиро вдячна за підтримку.

Зараз Мії 16 років. У 7 р. її покинула мати, залишивши з батьком, який пив. У 11 р. батько помер, і дівчинку прихистила тітка, але згодом вигнала. Дитина попросилася до матері. Мама веде розгульний спосіб життя: алкоголь, чоловіки — і все на очах дитини. Мія не витримавши пішла з дому, захворіла на анорексію. Нині дівчина перебуває у прихистку і безпеці. Та, на жаль, абсолютно не має коштів, щоб почати самостійне життя.