Я одинока мама 4 річного сина та зараз на 36 -му тижні вагітності. Виховувалася у дитячому будинку, тож постійно живу в орендованій квартирі. Стосунки з мамою я відновила, і наразі ми живемо завдяки її пенсії. На жаль, мама вже немолода й має проблеми зі здоров’ям. Біологічний батько майбутньої дитини поїхав на заробітки та перестав виходити на зв’язок, а батько старшого сина його не визнав. Зовсім скоро мені народжувати, а ми залишаємось без грошей.

Мені 19 років, живу з братами 14 та 16 років у Харкові. Ми сироти - наша мама померла у 2022 році від онкології. Лише минулого місяця мені вдалося оформити на братів опікунство та виплати у зв’язку з втратою матері. Досі я працювала та забезпечувала нас самостійно з 17 років. Ми живемо в орендованій квартирі, а наш дім у місті Василівка Запорізької області перебуває в окупації. Прошу допомогу.

Мій син служив у ЗСУ і зник безвісти, сповіщення надійшло 12 грудня 2024 року, і відтоді немає жодної звістки про нього. Мені 70 років, я живу в Одеській області. Народилася у Львівській області, але через одруження отримала російський паспорт. Про документи не замислювалась, перебувала на повному утриманні сина. Після його зникнення я залишилася без засобів для існування, бо не маю ніяких виплат, й можливості їх оформити.

Я матір-одиночка з Лиманського району Донецької області. Моє рідне село в окупації, а дім знищений. Зараз проживаю в Дніпрі з 2 маленькими дітьми: півторарічним сином та 7 річною донечкою. Оренда та комунальні послуги забирають майже всі кошти. Також маю значне погіршення здоров’я, яке потребує досліджень та лікування - прошу допомоги.

Я мати-героїня 10 дітей. З чоловіком розлучена, він усе життя мене бив, повибивав усі зуби, постійно ґвалтував. Я жила кожен день як останній, бо не знала, як він поб'є мене чи дітей. Завдяки старшій дочці, яка подала до суду на розлучення, я жива. Та зараз інша біда, у січні в наймолодшої 14 річної доньки виявили декстрокардію (серце з правого боку). Через це дитина потребує постійного лікування.

Після народження дітей мій цивільний чоловік почав кривдити мене. Він сильно бив, відбирав кошти, змушував заробляти гроші тілом, а коли я відмовлялася — бив ще сильніше. Насильство тривало 13 років. Я вирвалася з того жаху, але наслідком пережитого стала повна втрата здоров’я. Зараз виховую сина з інвалідністю. Через значне погіршення здоров’я я не маю змоги оплатити оренду житла та пройти необхідне лікування.