Я живу в Костянтинівці, в прифронтовій зоні. Найбільшим ударом для мене стала втрата 35-річного сина в 2022 р. Дуже хворію: маю інвалідність 3 групи, артроз та цукровий діабет. Ще хворі суглоби, важко пересуваюся через надмірну вагу, а недавно виявили ішемію, і в легенях зібралася рідина. Живу на пенсію по інвалідності – 3000 грн. Мені всього 59 років, і я дуже хочу ще жити, але за таких умов просто не знаю як.

Мені 75 років. Живу з цукровим діабетом 2 типу. Через ускладнення почала загнивати стопа. Останній місяць провела в лікарні, витратила багато грошей, але результату немає. Нога болить, потрібна повторна госпіталізація. Через рану на стопі все моє взуття стало непридатним. Дуже потребую зимового взуття 41 розміру на широку стопу.

Я була змушена виїхати з Донецької області з двома внуками (6,17 р. ). Наше місто Новогродівку окупували, будинок згорів разом з усіма речами та меблями, а квартира пошкоджена. Батьки дітей пропали безвісти. Зараз живемо на орендованій квартирі в Білгород-Дністровському, без опалення і на першому поверсі. Живемо дуже скромно, не вистачає грошей на найпростіші речі.

Я хворію з народження — народилася з пухлиною на правій нирці. Зараз маю третю групу інвалідності і проблеми зі здоров'ям, спричинені видаленням нирки. Виховую трьох дітей (11, 9, 3 р.), проживаємо в орендованому старенькому будинку. Старша дочка має інвалідність — ДЦП. Вона народилася з ураженням ЦНР, кістою головного мозку, не працює права ручка і погано ходить правою ніжкою. Живемо за виплату по інвалідності. Дуже скрутно.

Живу в прифронтовому селі Костянтинівка. Мені 57 років, маю інвалідність 2 групи. Потрапила в лікарню з пухлиною по гінекології, і ще виявили цукровий діабет. Здоров’я нема взагалі, маю 2 прооперовані ноги, поміняли суглоби на ендопротези. Ходжу з паличкою. Живу дуже бідно на пенсію 2700 грн. Зараз в лікарні йде щодня по 500/700 грн. Що робити коли закінчаться гроші – не розумію.

Маю онкологію 4 стадії з метастазами. Отримала 24 курси хіміотерапії, на фоні яких стався розпад пухлини. Операцію зробити неможливо. Щодня приймаю таблетки та раз на 28 днів отримую ін’єкцію хіміопрепарату. Цей препарат надавали в онкоцентрі, але вже третій місяць його немає. Купити не маю можливості, його ціна від 12 000 грн, а моя пенсія - 2 980 грн. Виховую 11 річного сина, сама. Я щиро благаю про допомогу, мені потрібно жити заради мого синочка.